білігност
БІЛІГНОСТ, -у, ч. Рентгеноконтрастна речовина, яку застосовують для рентгенологічних досліджень жовчних шляхів та жовчного міхура.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білігност | білігности |
Родовий | білігносту | білігностів |
Давальний | білігностові, білігносту | білігностам |
Знахідний | білігност | білігности |
Орудний | білігностом | білігностами |
Місцевий | на/у білігності | на/у білігностах |
Кличний | білігносте | білігности |