біситися
БІСИТИСЯ, бішуся, бісишся, недок., розм., рідко. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати. І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (Котл., I, 1952, 292); Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (Горд., II, 1959, 76); * Образно. А надворі бісилась метелиця (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 5).
@ З жиру біситися - капризувати, вередувати, живучи розкішно, сито. - Один з жиру біситься, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Вільде, Сестри.., 1958, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бішуся | бісимося |
2 особа | бісишся | біситеся |
3 особа | біситься | бісяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | біситимуся | біситимемося |
2 особа | біситимешся | біситиметеся |
3 особа | біситиметься | біситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бісився | бісилися |
Жіночий рід | бісилася | |
Середній рід | бісилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бісімося | |
2 особа | бісися | бісіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бісячись | |
Минулий час | бісившись |