вакуф
ВАКУФ, ВАКФ, -а, ч. 1. У мусульманських країнах – майно, надане державою або окремою особою найчастіше мечеті, школі, благодійній установі у вигляді дару або на підставі заповіту; у вакуф може входити як нерухоме, так і рухоме невідчужуване майно, але лише таке, що приносить користь (дохід) і яке не витрачається (наприклад, у вакуф не можуть бути передані гроші); основний вакуф припускав повну втрату дарувальником прав на передане майно; у випадку звичайного вакуфа дарувальник і його спадкоємці зберігали за собою частину доходу; тим самим, вакуф є варіантом довірчої власності. 2. У найбільш широкому (і нині маловживаному) змісті вакуф означав всі землі, з яких платиться державний поземельний податок – харадж.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вакуф | вакуфи |
Родовий | вакуфа | вакуфів |
Давальний | вакуфові, вакуфу | вакуфам |
Знахідний | вакуф | вакуфи |
Орудний | вакуфом | вакуфами |
Місцевий | на/у вакуфі | на/у вакуфах |
Кличний | вакуфе | вакуфи |