валентність
ВАЛЕНТНІСТЬ, ності, ж., хім. Здатність атомів хімічного елемента приєднувати до себе або заміщати певну кількість атомів іншого елемента. Валентність елемента в іонній сполуці кількісно дорівнює зарядові його іона: у металів вона позитивна, у неметалів - негативна (Хімія, 10, 1956, 37); У сірчаній кислоті сірка перебуває у максимально окисленому стані, виявляючи валентність (Заг. хімія, 1955, 326).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валентність | валентності |
Родовий | валентності, валентности | валентностей |
Давальний | валентності | валентностям |
Знахідний | валентність | валентності |
Орудний | валентністю | валентностями |
Місцевий | на/у валентності | на/у валентностях |
Кличний | валентносте | валентності |