валькувати
ВАЛЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Робити стіни будівель із вальків глини.
2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Н.-Лев., II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Гончар, Тронка, 1963, 322).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валькую | валькуємо |
2 особа | валькуєш | валькуєте |
3 особа | валькує | валькують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валькуватиму | валькуватимемо |
2 особа | валькуватимеш | валькуватимете |
3 особа | валькуватиме | валькуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | валькував | валькували |
Жіночий рід | валькувала | |
Середній рід | валькувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валькуймо | |
2 особа | валькуй | валькуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | валькуючи | |
Минулий час | валькувавши |