вандрівний
ВАНДРІВНИЙ, а, е, діал. Мандрівний. Вандрівний чоловік.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вандрівний | вандрівна | вандрівне | вандрівні |
Родовий | вандрівного | вандрівної | вандрівного | вандрівних |
Давальний | вандрівному | вандрівній | вандрівному | вандрівним |
Знахідний | вандрівний, вандрівного | вандрівну | вандрівне | вандрівні, вандрівних |
Орудний | вандрівним | вандрівною | вандрівним | вандрівними |
Місцевий | на/у вандрівному, вандрівнім | на/у вандрівній | на/у вандрівному, вандрівнім | на/у вандрівних |