вантажити
ВАНТАЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Наповнювати (віз, машина, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.). - Ну, звісно! Не піду ж я сам орати або вантажити вози (Тулуб, Людолови, І, 1957, 25); Він камінь б'є, вантажить пароплави (Сос., Зел. світ, 1949, 134).
2. Складати, накладати вантаж (у 1 знач.) на віз, автомобіль, судно і т. ін. для перевезення. Козацтво серед ночі вантажило на мажі хліб, щоб везти на снідання оборонцям города (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 333); Вже добре видно гору кавунів - їх вантажать у величезну баржу (Шиян, Гроза.., 1956, 728).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вантажу | вантажимо |
2 особа | вантажиш | вантажите |
3 особа | вантажить | вантажать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вантажитиму | вантажитимемо |
2 особа | вантажитимеш | вантажитимете |
3 особа | вантажитиме | вантажитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вантажив | вантажили |
Жіночий рід | вантажила | |
Середній рід | вантажило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вантажмо | |
2 особа | вантаж | вантажте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вантажачи | |
Минулий час | вантаживши |