верзтися
ВЕРЗТИСЯ, зеться, недок., розм. Поставати в уяві, в думках. - Коли б ти знав, таке саме мені верзлось оце недавно, вранці, як я чесала косу (Н.-Лев., І, 1956, 153); - Машинка стукає, як кулемет, і я почав пригадувати... - Війну? - Так... верзлося всяке... (Довж., II, 1959, 157); Верзлася в голові недоспівана пісня (Ле, Мої листи, 1945, 19); // Маритися, ввижатися у напівсвідомому стані; снитися. Пестять обійми кохані Серце любов'ю мені.. Все ж те верзлося в омані, Все те я бачив у сні (Граб., І, 1959, 130); [Бабуся:] Він запитав: - Чого це сни погані Мені верзуться? (Воронько, Казка.., 1957, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верзуся | верземося |
2 особа | верзешся | верзетеся |
3 особа | верзеться | верзуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верзтимуся | верзтимемося |
2 особа | верзтимешся | верзтиметеся |
3 особа | верзтиметься | верзтимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | верзся | верзлися |
Жіночий рід | верзлася | |
Середній рід | верзлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | верзімося | |
2 особа | верзися | верзіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | верзучись | |
Минулий час | верзшись |