вертатися
ВЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВЕРНУТИСЯ, вернуся, вернешся, док. 1. Іти, їхати і т. ін. назад; повертатися. Уже, либонь, після покрови Вертався з Дону я (Шевч., II, 1953, 251); Вернулась Мотря додому рада та весела (Мирний, II, 1954, 53); З-за моря, звідки путь далека, Вернувсь засмучений лелека (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 42).
2. тільки 3 ос., перен. З'являтися знову після перерви (про почуття, стан і т. ін.). Василина почувала, що сила вертається до неї (Н.-Лев., II, 1956, 93); Я почуваю себе непогано, хоч часом кашель вертається (Коцюб., III, 1956, 409); Все якось думка верталась до останніх слів Макара Івановича (Головко, II, 1957, 197); Утішний звук зриває ліра, Покій загублений вернувсь (Граб., І, 1959, 100).
3. до чого. Починати робити що-небудь знову, братися за те, що було припинене; повертатися. - Ви сиротою зосталися змалку, Горпино? - знов питаю. По сім слові вийшла з хати і вже ніколи я до тієї речі з нею не верталась (Вовчок, І, 1955, 260); Щоб освітити цю розбіжність, доведеться ще вертатися до цієї теми (Еллан, II, 1958, 128); Старому, цілком очевидно, було приємно почути таку відповідь. Він знову вернувся до дружнього тону (Смолич, І, 1958, 48).
4. тільки недок. Пас. до вертати 1, 2.
@ Вернеться світ кому - паморочиться голова (у кого-небудь). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Барв., Опов.., 1902, 537).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вертаюся | вертаємося |
2 особа | вертаєшся | вертаєтеся |
3 особа | вертається | вертаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вертатимуся | вертатимемося |
2 особа | вертатимешся | вертатиметеся |
3 особа | вертатиметься | вертатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вертався | верталися |
Жіночий рід | верталася | |
Середній рід | верталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вертаймося | |
2 особа | вертайся | вертайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вертаючись | |
Минулий час | вертавшись |