верхогір'я
ВЕРХОГІР'Я, я, с., збірн., поет. Верхні частини гір. Коли на крилах хмари злотні На землю вечір принесуть, Вони летять на верхогір'я І там солодкий спокій п'ють (Олесь, Вибр., 1958, 101); Йде гроза з-за верхогір'я... Справді, тільки примічай: Чорних птиць імлисте пір'я Затемнило небокрай (Рильський, Троянди.., 1957, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верхогір'я | верхогір'я |
Родовий | верхогір'я | верхогір'ів |
Давальний | верхогір'ю | верхогір'ям |
Знахідний | верхогір'я | верхогір'я |
Орудний | верхогір'ям | верхогір'ями |
Місцевий | на/у верхогір'ї | на/у верхогір'ях |
Кличний | верхогір'я | верхогір'я |