верхолаз
ВЕРХОЛАЗ, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (Веч. Київ, 29.VI 1957, 1); //Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.). Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (Стельмах, Хліб.., 1959, 387); Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Сміл., Сашко, 1954, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верхолаз | верхолази |
Родовий | верхолаза | верхолазів |
Давальний | верхолазові, верхолазу | верхолазам |
Знахідний | верхолаза | верхолазів |
Орудний | верхолазом | верхолазами |
Місцевий | на/у верхолазі, верхолазові | на/у верхолазах |
Кличний | верхолазе | верхолази |