вершечки
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вершечки | |
Родовий | вершечків | |
Давальний | вершечкам | |
Знахідний | вершечки | |
Орудний | вершечками | |
Місцевий | на/у вершечках | |
Кличний | вершечки |
вершечок
ВЕРШЕЧОК, а, ч. Верхня кінцева частина чого-небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.). Сонце тілько що сіло за горою, і його останнє рожеве проміння гасло на самих вершечках верб (Н.-Лев., II, 1956, 256); Сонце на заході.. ще затрималось на золотому вершечку лаврської дзвіниці (Бойч., Молодість, 1949, 142); Катя йшла вздовж узгір'я, якраз по його вершечку, і складалося враження, що вона йде на обрії (Гур., Наша молодість, 1949, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вершечок | вершечки |
Родовий | вершечка | вершечків |
Давальний | вершечкові, вершечку | вершечкам |
Знахідний | вершечок | вершечки |
Орудний | вершечком | вершечками |
Місцевий | на/у вершечку | на/у вершечках |
Кличний | вершечку | вершечки |