вибачення
ВИБАЧЕННЯ, я, с. 1. Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину. - Я приїхав просити заздалегідь вибачення за свою Онисію Степанівну (Н.-Лев., III, 1956, 182); Маслюк був неправий і.. повинен негайно виправити свою помилку і попросити вибачення у молодшого лейтенанта (Багмут, Щасл. день.., 1951, 69).
2. Прохання вибачити. - Ти образив людину зараз. Твій брудний рот плював на неї, як на щось огидне. Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Янов., II, 1958, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вибачення | вибачення |
Родовий | вибачення | вибачень |
Давальний | вибаченню | вибаченням |
Знахідний | вибачення | вибачення |
Орудний | вибаченням | вибаченнями |
Місцевий | на/у вибаченні | на/у вибаченнях |
Кличний | вибачення | вибачення |