вивідувати
ВИВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване). Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Мирний, IV, 1955, 352); Щиро й попросту всадовила [хазяйка] мене за стіл, терпляче вивідувала, що я п'ю (Збан., Малин. дзвін, 1958, 21); Треба спочатку послати в Яблуневію розвідників, які б вивідали, що за сили у ворога і де вони розташовані (Донч., V, 1957, 184).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивідую | вивідуємо |
2 особа | вивідуєш | вивідуєте |
3 особа | вивідує | вивідують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивідуватиму | вивідуватимемо |
2 особа | вивідуватимеш | вивідуватимете |
3 особа | вивідуватиме | вивідуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивідував | вивідували |
Жіночий рід | вивідувала | |
Середній рід | вивідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивідуймо | |
2 особа | вивідуй | вивідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вивідуючи | |
Минулий час | вивідувавши |