визолочувати
ВИЗОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЗОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех. 1. Вкривати позолотою. Василь Опанасович забожився визолотити своїм коштом іконостас (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 287).
2. перен. Освітити жовтим сяйвом. Коли Антон вийшов на берег, сонце ще не сходило, лише визолотило небосхил над дубцями соснового лісу (Вол., Озеро.., 1959, 141).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визолочую | визолочуємо |
2 особа | визолочуєш | визолочуєте |
3 особа | визолочує | визолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визолочуватиму | визолочуватимемо |
2 особа | визолочуватимеш | визолочуватимете |
3 особа | визолочуватиме | визолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | визолочував | визолочували |
Жіночий рід | визолочувала | |
Середній рід | визолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визолочуймо | |
2 особа | визолочуй | визолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | визолочуючи | |
Минулий час | визолочувавши |