виймальний
ВИЙМАЛЬНИЙ, а, е. Який можна виймати; // Признач. для виймання чого-небудь. На шахті.. закінчено випробування вузькозахватного виймального агрегату "А-2" (Рад. Укр., 25.V 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виймальний | виймальна | виймальне | виймальні |
Родовий | виймального | виймальної | виймального | виймальних |
Давальний | виймальному | виймальній | виймальному | виймальним |
Знахідний | виймальний, виймального | виймальну | виймальне | виймальні, виймальних |
Орудний | виймальним | виймальною | виймальним | виймальними |
Місцевий | на/у виймальному, виймальнім | на/у виймальній | на/у виймальному, виймальнім | на/у виймальних |