викривати
ВИКРИВАТИ, аю, аєш, недок., ВИКРИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. - Треба використовувати кожний випадок і кожний факт, що викриває попівське шахрайство (Мик., II, 1957, 371); Я повинен був.. допомогти викрити зрадника (Ю. Янов., IV, 1959, 168).
2. Робити відомим, засуджуючи (хиби, неправильності в чому-небудь, чиїсь дії і т. ін.). Партія сміливо і рішуче викрила всі причини, які гальмували розвиток сільського господарства (Цюпа, Україна.., 1960, 297).
3. Розкривати, показувати щось приховане. Знала [Любов], що червоніє, як дівчина, викриває свою приховану радість (Ле, Міжгір'я, 1953, 52); Вона вже мусить сама викрити своє ймення (Л. Укр., III, 1952, 744); Всі спроби дітей викрити Павликів секрет незмінно розбивались об замкнені дверцята сарайчика (Донч., VI, 1957, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викриваю | викриваємо |
2 особа | викриваєш | викриваєте |
3 особа | викриває | викривають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викриватиму | викриватимемо |
2 особа | викриватимеш | викриватимете |
3 особа | викриватиме | викриватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викривав | викривали |
Жіночий рід | викривала | |
Середній рід | викривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викриваймо | |
2 особа | викривай | викривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викриваючи | |
Минулий час | викривавши |