вилежувати
ВИЛЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1. Лежати протягом певного часу внаслідок хвороби, втоми і т. ін. - Так що, повинна тобі сказати, вилежуй спокійно та скоріше видужуй (Коз., Сальвія, 1959, 223); [Яким:] Востаннє вже так оддубасив [Катрю], що більш тижня вилежала (Кроп., II, 1958, 355).
2. Те саме, що вилежуватися 2. Щоб уся вовна набула однакової вологості, зразки її вилежували протягом доби після їх взяття від овець (Соц. твар., 1, 1956, 59).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилежую | вилежуємо |
2 особа | вилежуєш | вилежуєте |
3 особа | вилежує | вилежують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилежуватиму | вилежуватимемо |
2 особа | вилежуватимеш | вилежуватимете |
3 особа | вилежуватиме | вилежуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилежував | вилежували |
Жіночий рід | вилежувала | |
Середній рід | вилежувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилежуймо | |
2 особа | вилежуй | вилежуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилежуючи | |
Минулий час | вилежувавши |