вилиняти
ВИЛИНЯТИ, яє, док. 1. Втратити свіжість, яскравість первісного кольору. [Анна:] Якби я кожен раз.. лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Л. Укр., III, 1952, 365); Зелені матер'яні чобітки Брянського зовсім вилиняли за ці дні (Гончар, І, 1954, 59).
2. Втратити в певну пору року стару шерсть, вовну, старе пір'я і обрости заново (про тварин та птахів). Почалось полювання на зайців. Вони давно вже вилиняли і хутро їх стало блискуче (Коп., Як вони.., 1948, 84).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилиняю | вилиняємо |
2 особа | вилиняєш | вилиняєте |
3 особа | вилиняє | вилиняють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилиняв | вилиняли |
Жіночий рід | вилиняла | |
Середній рід | вилиняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилиняймо | |
2 особа | вилиняй | вилиняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вилинявши |