вилов
ВИЛОВ, у, ч. 1. Процес виловлювання риби (переважно у великих масштабах), тварин і т. ін. Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска. Вона є основним об'єктом вилову, який ведуть радянські тральщики у відкритому морі (Наука.., 2, 1958, 17); В Цуманському лісі споруджено спеціальну пастку для вилову диких кабанів (Рад. Укр., 2.ІІ 1967, 4).
2. Те, що виловлене, одержане виловлюванням. Шхуна забирала в морі вилов із шаланд (Трубл., II, 1955, 272); Од цигарок снується дим, І пахне житом молодим, І рибним виловом багатим (Мал., Звенигора, 1959, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вилов | вилови |
Родовий | вилову | виловів |
Давальний | виловові, вилову | виловам |
Знахідний | вилов | вилови |
Орудний | виловом | виловами |
Місцевий | на/у вилові | на/у виловах |
Кличний | вилове | вилови |