вилуговуватися
ВИЛУГОВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИЛУГУВАТИСЯ, ується і ВИЛУЖИТИСЯ, иться, док. 1. Розчиняючись у воді або певних розчинах, виділятися із складу твердих речовин. Калій вилуговується з попелу.
2. тільки недок. Пас. до вилуговувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуговуюся | вилуговуємося |
2 особа | вилуговуєшся | вилуговуєтеся |
3 особа | вилуговується | вилуговуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуговуватимуся | вилуговуватимемося |
2 особа | вилуговуватимешся | вилуговуватиметеся |
3 особа | вилуговуватиметься | вилуговуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилуговувався | вилуговувалися |
Жіночий рід | вилуговувалася | |
Середній рід | вилуговувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуговуймося | |
2 особа | вилуговуйся | вилуговуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилуговуючись | |
Минулий час | вилуговувавшись |