вилугуваний
ВИЛУГУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до вилугувати. Вилугувані водою речовини.
2. у знач. прикм. Такий, з якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини. Фосфоритне борошно найкраще діє на кислих.. і вилугуваних чорноземах і осолоділих грунтах (Колг. енц., II, 1956, 653).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вилугуваний | вилугувана | вилугуване | вилугувані |
Родовий | вилугуваного | вилугуваної | вилугуваного | вилугуваних |
Давальний | вилугуваному | вилугуваній | вилугуваному | вилугуваним |
Знахідний | вилугуваний, вилугуваного | вилугувану | вилугуване | вилугувані, вилугуваних |
Орудний | вилугуваним | вилугуваною | вилугуваним | вилугуваними |
Місцевий | на/у вилугуваному, вилугуванім | на/у вилугуваній | на/у вилугуваному, вилугуванім | на/у вилугуваних |