вимірник
ВИМІРНИК, а, ч. 1. Прилад для вимірювання чого-небудь. Кожний вимірник має свою граничну похибку, яку треба враховувати при виборі інструмента (Метод. викл. фрез спр., 1958, 98).
2. Показник, який означає обсяг виконаної роботи. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість - .. сторони не протилежні, а взаємозв'язані (Рад. Укр., 20.І 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вимірник | вимірники |
Родовий | вимірника | вимірників |
Давальний | вимірникові, вимірнику | вимірникам |
Знахідний | вимірник | вимірники |
Орудний | вимірником | вимірниками |
Місцевий | на/у вимірнику | на/у вимірниках |
Кличний | вимірнику | вимірники |