виміщати
ВИМІЩАТИ, аю, аєш, недок. ВИМЕСТИТИ, ещу, естиш і ВИМІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. і чим, рідко. Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло. Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить.. Панночка наче не чує того слова. Стара тільки тим виміщає, що нас душить (Вовчок, І, 1955, 113); Тут заливають часом свою очманілу голову ревниві парубки, щоб потім.. вдертися в гущу молоді і виміщати всю свою злість і любовні невдачі на суперникові (Шиян, Баланда, 1957, 83); Всю злість він вимістив на дочці вдови Вихристючки - Ганні (Речм., Весн. грози, 1961, 21).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виміщаю | виміщаємо |
2 особа | виміщаєш | виміщаєте |
3 особа | виміщає | виміщають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виміщатиму | виміщатимемо |
2 особа | виміщатимеш | виміщатимете |
3 особа | виміщатиме | виміщатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виміщав | виміщали |
Жіночий рід | виміщала | |
Середній рід | виміщало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виміщаймо | |
2 особа | виміщай | виміщайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виміщаючи | |
Минулий час | виміщавши |