винаходити
ВИНАХОДИТИ, джу, диш, недок., ВИНАЙТИ, йду, йдеш, док., перех. 1. Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме. .. раз у раз винаходять нові машини, що спрощують і здешевлюють певну сторону виробництва (Ленін, 1, 1948, 82); Напослідок винайшли дзигарі вежові (Коцюб., III, 1956, 7); Люди розумової праці винайшли трактор. Ти на ньому ореш, радієш, що тобі полегшено працю (Тют., Вир, 1964, 42).
Винаходити (винайти) засіб (спосіб) - придумувати, як здійснити що-небудь. Виявилось, що то Молибога винайшов спосіб, як позбутися небезпечного провокатора (Збан., Єдина, 1959, 342).
2. тільки док., діал. Відшукати. - Але може би ви винайшли для мене яку роботу? (Фр., II, 1950, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винаходжу | винаходимо |
2 особа | винаходиш | винаходите |
3 особа | винаходить | винаходять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винаходитиму | винаходитимемо |
2 особа | винаходитимеш | винаходитимете |
3 особа | винаходитиме | винаходитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | винаходив | винаходили |
Жіночий рід | винаходила | |
Середній рід | винаходило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | винаходьмо | |
2 особа | винаходь | винаходьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | винаходячи | |
Минулий час | винаходивши |