виплоджувати
ВИПЛОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛОДИТИ, джу, диш, док., перех. Народжувати, давати життя кому-небудь. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок - Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133); * Образно. Прийми ж, несуженая доле, оці листочки з моїх рук На спомин тих утіх і мук, Що виплодило наше поле! (Фр., IX, 1952, 203).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплоджую | виплоджуємо |
2 особа | виплоджуєш | виплоджуєте |
3 особа | виплоджує | виплоджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплоджуватиму | виплоджуватимемо |
2 особа | виплоджуватимеш | виплоджуватимете |
3 особа | виплоджуватиме | виплоджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виплоджував | виплоджували |
Жіночий рід | виплоджувала | |
Середній рід | виплоджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплоджуймо | |
2 особа | виплоджуй | виплоджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виплоджуючи | |
Минулий час | виплоджувавши |