виправний
ВИПРАВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню.
ВИПРАВНИЙ, а, е. Стос до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення.. призначені для захисту берегів від руйнування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 6); // Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виправний | виправна | виправне | виправні |
Родовий | виправного | виправної | виправного | виправних |
Давальний | виправному | виправній | виправному | виправним |
Знахідний | виправний, виправного | виправну | виправне | виправні, виправних |
Орудний | виправним | виправною | виправним | виправними |
Місцевий | на/у виправному, виправнім | на/у виправній | на/у виправному, виправнім | на/у виправних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виправний | виправна | виправне | виправні |
Родовий | виправного | виправної | виправного | виправних |
Давальний | виправному | виправній | виправному | виправним |
Знахідний | виправний, виправного | виправну | виправне | виправні, виправних |
Орудний | виправним | виправною | виправним | виправними |
Місцевий | на/у виправному, виправнім | на/у виправній | на/у виправному, виправнім | на/у виправних |