випроводжання
ВИПРОВОДЖАННЯ, я, с. Дія за знач. випроводжати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випроводжання | випроводжання |
Родовий | випроводжання | випроводжань |
Давальний | випроводжанню | випроводжанням |
Знахідний | випроводжання | випроводжання |
Орудний | випроводжанням | випроводжаннями |
Місцевий | на/у випроводжанні | на/у випроводжаннях |
Кличний | випроводжання | випроводжання |