вирікати
ВИРІКАТИ, аю, аєш, недок., ВИРЕКТИ, ечу, ечеш; мин. ч. вирік, вирекла, ло; док., заст. Те саме, що виголошувати. Не раз ви конали в в'язницях брудних, Свій суд беззаконний над вами Катюги-судді вирікали, і ви На смерть волочили кайдани (Пісні та романси.., II, 1956, 280); То ж не один хто сказав - громада вирекла (Номис, 1874, № 10744); // ірон. Зрештою, хто ця дівчина для нього і за яким правом ввійшла вона сюди читати йому мораль і вирікати істини (Рибак, Час.., 1960, 472).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирікаю | вирікаємо |
2 особа | вирікаєш | вирікаєте |
3 особа | вирікає | вирікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирікатиму | вирікатимемо |
2 особа | вирікатимеш | вирікатимете |
3 особа | вирікатиме | вирікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вирікав | вирікали |
Жіночий рід | вирікала | |
Середній рід | вирікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирікаймо | |
2 особа | вирікай | вирікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вирікаючи | |
Минулий час | вирікавши |