вирішений
ВИРІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вирішити. - Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (Мик., II, 1957, 352); [Енн:] І все ж таки союзники мусять буть нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (Собко, П'єси, 1958, 83); Цільне враження залишає малий зал, вирішений у приємних пропорціях (Архіт. і буд., 1, 1955, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вирішений | вирішена | вирішене | вирішені |
Родовий | вирішеного | вирішеної | вирішеного | вирішених |
Давальний | вирішеному | вирішеній | вирішеному | вирішеним |
Знахідний | вирішений, вирішеного | вирішену | вирішене | вирішені, вирішених |
Орудний | вирішеним | вирішеною | вирішеним | вирішеними |
Місцевий | на/у вирішеному, вирішенім | на/у вирішеній | на/у вирішеному, вирішенім | на/у вирішених |