вискік
ВИСКІК, скоку, ч. 1. Жвавий, енергійний стрибок.
@ З вискоком - охоче, з великим задоволенням. - Клим чоловік неабиякий. - За його кожна дівка піде з вибриком та вискоком, - розпадався Зануда (Н.-Лев., III, 1956, 324); Хіба ж то важка робота - виявити, хто в селі добре співає.. Молодших не треба було умовляти, їм тільки скажи, що збирається гурт, щоб поспівати, - з вискоком побіжать (Речм., Весн. грози, 1961, 151).
2. перен. Вчинок, що суперечить загальноприйнятим правилам поведінки. Вистачило одного хуліганського вискоку Мартинчука, як і авторитет церкви і релігійні традиції народу стали раптом умовними речами! (Вільде, Сестри.., 1958, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вискік | вискоки |
Родовий | вискоку | вискоків |
Давальний | вискокові, вискоку | вискокам |
Знахідний | вискік | вискоки |
Орудний | вискоком | вискоками |
Місцевий | на/у вискоку | на/у вискоках |
Кличний | вискоку | вискоки |