вистрочувати
ВИСТРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСТРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити на чому-небудь шов, шви строчкою, рівними стібками.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистрочую | вистрочуємо |
2 особа | вистрочуєш | вистрочуєте |
3 особа | вистрочує | вистрочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистрочуватиму | вистрочуватимемо |
2 особа | вистрочуватимеш | вистрочуватимете |
3 особа | вистрочуватиме | вистрочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистрочував | вистрочували |
Жіночий рід | вистрочувала | |
Середній рід | вистрочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистрочуймо | |
2 особа | вистрочуй | вистрочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистрочуючи | |
Минулий час | вистрочувавши |