висунення
ВИСУНЕННЯ, я, с. Дія за знач. висунути 2 і висунутися 2. Висунення [членів штабу на інструкторські посади] викликало серед штабістів бурхливий інтерес (Мик., II, 1957, 526); Надзвичайні здібності Г. Ю. Крачковського сприяли висуненню його в перші ряди російських сходознавців (Видатні вітч. географи.., 1954, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | висунення | висунення |
Родовий | висунення | висунень |
Давальний | висуненню | висуненням |
Знахідний | висунення | висунення |
Орудний | висуненням | висуненнями |
Місцевий | на/у висуненні | на/у висуненнях |
Кличний | висунення | висунення |