витверджувати
ВИТВЕРДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИТВЕРДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати. Найпаче як за день утомишся.. з учителем нудні уроки витверджувати та поведе мене Марта спати вкладати... Отам-то ми з нею набалакаємось! (Мирний, IV, 1955, 337); Та він же овсі неписьменний! Як же він буде читати? Може, навмання, без книжки; може, витвердив напам'ять? (Кв.-Осн., II, 1956, 66); На пошану різок складалися вірші, і бідні учні мусили їх витвердити, як доказ того, що вчителі бажають їм добра (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витверджую | витверджуємо |
2 особа | витверджуєш | витверджуєте |
3 особа | витверджує | витверджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витверджуватиму | витверджуватимемо |
2 особа | витверджуватимеш | витверджуватимете |
3 особа | витверджуватиме | витверджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витверджував | витверджували |
Жіночий рід | витверджувала | |
Середній рід | витверджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витверджуймо | |
2 особа | витверджуй | витверджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витверджуючи | |
Минулий час | витверджувавши |