витріщений
ВИТРІЩЕНИЙ, а, е, розм. Широко розкритий (звичайно про очі). Її [Раїси] витріщені очі і зблідлий, схудлий зразу вид світились у темряві фосфором (Коцюб., І, 1955, 316); Хазяїн і хазяйка бачили витріщені цікаві очі хлопців (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 65); // З широко розкритими очима. Павло біг, витріщений, і з його грудей неслося ревище (Тют., Вир, 1964, 370).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | витріщений | витріщена | витріщене | витріщені |
Родовий | витріщеного | витріщеної | витріщеного | витріщених |
Давальний | витріщеному | витріщеній | витріщеному | витріщеним |
Знахідний | витріщений, витріщеного | витріщену | витріщене | витріщені, витріщених |
Орудний | витріщеним | витріщеною | витріщеним | витріщеними |
Місцевий | на/у витріщеному, витріщенім | на/у витріщеній | на/у витріщеному, витріщенім | на/у витріщених |