виучувати
ВИУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИУЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Те саме, що вивчати 3. [Степан:] Мені Антон Спиридонович совітують виучувать бумаги напам'ять (К.-Карий, І, 1960, 326); - На тій сцені стоїть парубок, сказати б, артист, і залицяється до дівки, бо так воно у них по книжці виходить, з якої вони виучують свою виставу (Кучер, Трудна любов, 1960, 371); [Любов:] Я вже готова. Тільки роль виучу; по весіллі мій дебют (Л. Укр., II, 1951, 61); Треба було б розгніватися і накричати на меншого, що він забувся, хто і за що виучив його на учителя. Але сьогодні обходиться без крику (Стельмах, І, 1962, 595).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виучую | виучуємо |
2 особа | виучуєш | виучуєте |
3 особа | виучує | виучують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виучуватиму | виучуватимемо |
2 особа | виучуватимеш | виучуватимете |
3 особа | виучуватиме | виучуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виучував | виучували |
Жіночий рід | виучувала | |
Середній рід | виучувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виучуймо | |
2 особа | виучуй | виучуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виучуючи | |
Минулий час | виучувавши |