вихаркування
ВИХАРКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вихаркувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вихаркування | вихаркування |
Родовий | вихаркування | вихаркувань |
Давальний | вихаркуванню | вихаркуванням |
Знахідний | вихаркування | вихаркування |
Орудний | вихаркуванням | вихаркуваннями |
Місцевий | на/у вихаркуванні | на/у вихаркуваннях |
Кличний | вихаркування | вихаркування |