вихльоскувати
ВИХЛЬОСКУВАТИ і ВИХЛЬОСТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу хльоскати, хльостати батогом, різкою і т. ін. Коло дачі, вихльоскуючи нетерпляче батогом, стоять візники (Вас., II, 1959, 218); А Антосьові байдуже: бігав собі понадворі та батогом вихльостував (Свидн., Люборацькі, 1955, 8); * Образно. Дерева вихльоскували голим віттям над головою в майора (Загреб., Європа 45, 1959, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихльоскую | вихльоскуємо |
2 особа | вихльоскуєш | вихльоскуєте |
3 особа | вихльоскує | вихльоскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихльоскуватиму | вихльоскуватимемо |
2 особа | вихльоскуватимеш | вихльоскуватимете |
3 особа | вихльоскуватиме | вихльоскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихльоскував | вихльоскували |
Жіночий рід | вихльоскувала | |
Середній рід | вихльоскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихльоскуймо | |
2 особа | вихльоскуй | вихльоскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихльоскуючи | |
Минулий час | вихльоскувавши |