вихлюпнути
ВИХЛЮПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вихлюпувати. Холодну воду з миски вихлюпнула [Ніна] просто за поріг (Коп., Земля.., 1957, 109); Хто був дуже сонний, того Володька тягнув за носа або за вуха, а на одного навіть вихлюпнув відро води (Трубл., І, 1955, 222); * Образно. Та зрештою ті хвилі неодмінно вихлюпнуть сюди [у хатній затишок] його - вмореного, навіть трохи дезорієнтованого (Шовк., Інженери, 1956, 10).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихлюпну | вихлюпнемо |
2 особа | вихлюпнеш | вихлюпнете |
3 особа | вихлюпне | вихлюпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихлюпнув | вихлюпнули |
Жіночий рід | вихлюпнула | |
Середній рід | вихлюпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихлюпнімо | |
2 особа | вихлюпни | вихлюпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вихлюпнувши |