виходитися
ВИХОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Виростати. Такий-то виходився [Іван] хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс (Вовчок, I, 1955, 22).
2. Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. Ще не дуже після родин виходилась, а він вже і привіз її вп'ять до себе (Кв.-Осн., II, 1956, 454); [Личак (обдивляється рану ):] У груди садонув, падлюка... В серце націлявся, та промазав... Нічого, Матвію Івановичу... Виходишся... (Мам., Тв., 1962, 508).
3. Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися. Писав син-одинак до своєї матері з війська: "Присилайте мені, мамо кохана, черевики, бо старі виходилися" (Укр.. казки, легенди.., 1957, 501).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходжуся | виходимося |
2 особа | виходишся | виходитеся |
3 особа | виходиться | виходяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виходився | виходилися |
Жіночий рід | виходилася | |
Середній рід | виходилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходьмося | |
2 особа | виходься | виходьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виходившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходжуся | виходимося |
2 особа | виходишся | виходитеся |
3 особа | виходиться | виходяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходитимуся | виходитимемося |
2 особа | виходитимешся | виходитиметеся |
3 особа | виходитиметься | виходитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виходився | виходилися |
Жіночий рід | виходилася | |
Середній рід | виходилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходьмося | |
2 особа | виходься | виходьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виходячись | |
Минулий час | виходившись |