вихрастий
ВИХРАСТИЙ, ВИХРЯСТИЙ, а, е. З вихором, вихрами (див. вихор2). Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи (Головко, Літа.., 1956, 109); Перед нею, безперечно, стояв узбек. Йому б тільки.. кучері вихрасті на голові, оповиті білою чалмою... (Ле, Міжгір'я, 1953, 35); Прислали його [вчителя] прямо з шкільної парти, й через те од його вихрястого чуба й навіть од кожної складочки одежі так і несло ще веселою, вахлакуватою бурсою (Вас., І, 1959, 135); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону - тугим колесом (Довж., І, 1958, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вихрастий | вихраста | вихрасте | вихрасті |
Родовий | вихрастого | вихрастої | вихрастого | вихрастих |
Давальний | вихрастому | вихрастій | вихрастому | вихрастим |
Знахідний | вихрастий, вихрастого | вихрасту | вихрасте | вихрасті, вихрастих |
Орудний | вихрастим | вихрастою | вихрастим | вихрастими |
Місцевий | на/у вихрастому, вихрастім | на/у вихрастій | на/у вихрастому, вихрастім | на/у вихрастих |