виціловувати
ВИЦІЛОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Цілувати багаторазово, палко. Цілує її у вічі, руки їй виціловує і усе дякує, що й вона його так любить, як він її (Кв.-Осн., II, 1956, 334); Мама видалася Дарці якась така відмолоджена, така свіжа, що вона кинулась їй на шию, щоб тільки вицілувати це молоде, як у дівчини, гарне личко (Вільде, Повнол. діти, 1960, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виціловую | виціловуємо |
2 особа | виціловуєш | виціловуєте |
3 особа | виціловує | виціловують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виціловуватиму | виціловуватимемо |
2 особа | виціловуватимеш | виціловуватимете |
3 особа | виціловуватиме | виціловуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виціловував | виціловували |
Жіночий рід | виціловувала | |
Середній рід | виціловувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виціловуймо | |
2 особа | виціловуй | виціловуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виціловуючи | |
Минулий час | виціловувавши |