виїжджувати
ВИЇЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, док., перех. 1. Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати. Він [дідусь] зараз на манежі Смерча виїжджує (Шиян, Гроза.., 1956, 742).
2. тільки док. Об'їздити що-небудь; їздячи, побувати скрізь, в якомусь місці, районі, країні і т. ін. - Усі нишпорки, усі глухі кутки виїздили та виходили, - немає, нігде немає! (Мирний, І, 1954, 184); Шофером Антон Зайченко виїздив на автомобілі всю Польщу, від кордону до кордону (Мас., Під небом.., 1961, 20).
3. тільки док. Їздячи куди-небудь, добути собі щось. -Ну, а ви що виїздили? -Нічого (Головко, II, 1957, 443); - Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? (Стельмах, Хліб.., 1959, 430).
4. Їздячи, робити, в'їжджувати (дорогу). Проїздили обози й виїздили на свіжому неглибокому снігу нову дорогу (Сміл., Зустрічі, 1936, 203).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїжджую | виїжджуємо |
2 особа | виїжджуєш | виїжджуєте |
3 особа | виїжджує | виїжджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїжджуватиму | виїжджуватимемо |
2 особа | виїжджуватимеш | виїжджуватимете |
3 особа | виїжджуватиме | виїжджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виїжджував | виїжджували |
Жіночий рід | виїжджувала | |
Середній рід | виїжджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виїжджуймо | |
2 особа | виїжджуй | виїжджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виїжджуючи | |
Минулий час | виїжджувавши |