вода
ВОДА, и, ж. 1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч., II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Збан., Незабутнє, 1953, 50); // перен. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Янов., І, 1958, 355); // з означ. і в мн. Лікувальна рідина мінеральних джерел. Для полегшення головного болю вживається аспірин і пірамідон, при кашлі - лужні води наполовину з теплим молоком (Наука.., 1, 1958, 22); // перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути.. викачана з них заздалегідь (Мовозн., XIII, 1955, 12).
@ Важка вода див. важкий; Дистильована вода див. дистильований; Тала вода див. талий.
@ Варити воду з кого див. варити; Водою не розлити (не розіллєш) кого - хтось із кимсь дуже дружить. Всі вони (артилеристи] зв'язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (Кучер, Чорноморці, 1956, 331);
Дмухати на холодну воду див. дмухати; [І] за холодну воду не братися (не взятися) - нічого не робити. - До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (Руд., Остання шабля, 1959, 30); Нема промитої води кому від кого - немає просвітку (життя, спокою). То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Барв., Опов.., 1902, 238); Не розлий вода - нерозлучні. - Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 762); Посадити на хліб і воду див. посадити;
Сьома (десята) вода на киселі, ірон. - про далеке споріднення. Такий він мені родич, як десята вода на киселі! (Укр.. присл.., 1955, 325); Товкти воду в ступі - робити що-небудь марно. - Той піп давно воду в ступі товче (Барв., Опов.., 1902, 159); Утопити кого в ложці води див. утопити; Холодною водою облити (обдати) - вгамувати чийсь запал. Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон... (Коцюб., І, 1955, 21); Хоч водою розливай - затятий, упертий (про бійку, сварку і т. ін.). Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (Чорн., Пісні.., 1958, 79); Хоч з лиця воду пити (пий) - дуже гарний (гарна, гарне) на вроду. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Вовчок, І, 1955, 80); Як (мов і т. ін. ) вогонь з водою хто з ким див. вогонь; Як (мов і т. ін. ) води в рот набрати - вперто мовчати, нічого не говорити. Чіпка - як води набрав в рот. Він мовчки їв, мовчки пив (Мирний, II, 1954, 229); Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав (Збан., Сеспель, 1961, 38); Марко наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні до кого (Л. Янов., I, 1959, 103);
Як (мов і т.ін. ) крапля (дві краплі) води подібний (схожий) на кого - дуже подібний (схожий) на когось. [Березняк:] Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Крот., Вибр., 1959, 509); Як (мов і т. ін. ) у воду дивитися - неначе наперед знати, точно передбачати події. І таки Миколка як у воду дивився. Рівно через місяць.. з'явилися радянські танки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 358).
2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (Коцюб., III, 1956, 349); Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів - вловлювачів (Колг. енц., II, 1956, 216); // Водна поверхня морів, озер, річок. Сотні суден борознять води Дніпра (Рад. Укр., 3. XI 1948, 3); На тихих подах і на суходолі Весна співа на різні голоси (Дор., Тобі, народе.., 1959, 9); // Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Територіальні води.
@ Багато (чимало) води утекло (утече) - минуло (мине) багато часу. А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок (Л. Укр., І, 1951, 102); Виводити (вивести) на чисту (свіжу) воду див. виводити1;
Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; Вилами [по воді] писано див. вила; [Хоч] з мосту [та] у воду - так тяжко, що краще утопитися, заподіяти собі смерть. Всі вмовляють та просять: - Не йди за кріпака, не йди. Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду (Вовчок, І, 1955, 23); Зі служби господар прогнав, домівку забрали... Хоч з мосту мені та у воду (М. Ол., Чуєш.., 1959, 51); Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Каламутити воду див. каламутити; Кінці у воду див. кінець; Лити воду на чийсь млин (чиєсь колесо) див. лити; Ловити рибу (рибку) в каламутній воді див. ловити; Як (мов і т. ін. ) у воду опущений - похмурий, сумний. - Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Кв.-Осн., II, 1956, 37); Нижче трави, тихіше води див. трава; Піти (збігти) за водою: а) минути без вороття (про час). Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Вовчок, І, 1955, 126);
б) зникнути, марно пропасти. Ой ще зілля піднесеться вранці під росою, - та твоєї доні доля пішла за водою. (У. Кравч., Вибр., 1958, 38); Пройти вогонь і воду див. вогонь; Проти води плисти - йти проти загального напряму; Хоч у воду скачи (стрибай і т. ін. ) - хоч топися, хоч заподій собі смерть; Чистої води хто, що - справжній, справжнісінький. І хоч лист його звучить нібито й патріотично, але це ж чистої води провокація! (Руд., Остання шабля, 1959, 460); Як (мов і т. ін. ) вода змила (умила) - зник (зникла і т. ін.) швидко й безслідно. Повернулись пани на державу, - і усі музики ті й танці як вода умила (Вовчок, I, 1955, 172); Як (мов і т. ін .) з води йде (росте) - дуже легко, гарно й швидко. - Торік.. ми проходили, сеї хати не було. - Еге, у нас так - у нас все, як з води йде! - усміхнувся кривий (Мирний, IV, 1955, 206); Як (мов і т. ін. ) з гуски вода див. гуска; Як (мов і т. ін. ) у воду впасти - зникнути безслідно; пропасти. Перевернув у коморі все догори дном, а халяви - мов у воду впали (Іщук, Вербівчани, 1961, 7); Цілісінький день шукали Тихозорова. Хлопець наче у воду впав (Донч., II. 1956, 67); Як (мов і т. ін. ) риба з водою див. риба; Як (мов і т. ін. ) риба у воді (бути, почувати себе і т. ін. ) див. риба.
3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт з такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Л. Укр., V, 1956, 8).
4. тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вода | води |
Родовий | води | вод |
Давальний | воді | водам |
Знахідний | воду | води |
Орудний | водою | водами |
Місцевий | на/у воді | на/у водах |
Кличний | водо | води |