водень
ВОДЕНЬ, дню, ч. Хімічний елемент, найлегший газ, який у сполуці з киснем утворює воду. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом - воднем (Трубл., II, 1955, 209); Перші дві з половиною години стоїчно дививсь у ставок і думав: "Отже, дивись: кисень з воднем, яке-небудь Н2О, а скільки риби має" (Вишня, І, 1956, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | водень | водні |
Родовий | водню | воднів |
Давальний | водневі, водню | водням |
Знахідний | водень | водні |
Орудний | воднем | воднями |
Місцевий | на/у водні | на/у воднях |
Кличний | водню | водні |