волосина
ВОЛОСИНА, и, ж. Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. Намерзнусь, було, взимку, бо кожух такий, що волосина від волосини - на палець (Барв., Опов.., 1902, 173); Сива волосина ясно виділялася на тлі темної зачіски (Собко, Граніт, 1937, 8).
@ Висіти (триматися і т. ін. ) на волосині: а) бути в загрозливому, безнадійному стані, становищі; бути близьким до загибелі. Побачивши, що .. життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (Довж., І, 1958, 450); б) (над ким ) дуже загрожувати комусь (про лихо, нещастя). Лихо висіло на волосині над його головою (Мирний, III, 1954, 187); На волосину - зовсім мало; трошечки. Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Мирний, І, 1954, 85); Ні (ані) на волосину - ніскільки, нітрохи, зовсім. А Параска за всю ту ніч ні на волосину не заснула (Мирний, IV, 1955, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волосина | волосини |
Родовий | волосини | волосин |
Давальний | волосині | волосинам |
Знахідний | волосину | волосини |
Орудний | волосиною | волосинами |
Місцевий | на/у волосині | на/у волосинах |
Кличний | волосино | волосини |