впалий
ВПАЛИЙ1 (УПАЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до впасти1 2. Лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима, сухим сірим лицем і глибоко впалими грудьми (Чорн., Визвол. земля, 1950, 13); // у знач. прикм. На молодім личку нема рум'янцю.., хороші очі впалі й смутні (Вовчок, І, 1955, 350).
ВПАЛИЙ2 див. упалий1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | впалий | впала | впале | впалі |
Родовий | впалого | впалої | впалого | впалих |
Давальний | впалому | впалій | впалому | впалим |
Знахідний | впалий, впалого | впалу | впале | впалі, впалих |
Орудний | впалим | впалою | впалим | впалими |
Місцевий | на/у впалому, впалім | на/у впалій | на/у впалому, впалім | на/у впалих |