ВРОЗРІЗ (УРОЗРІЗ), присл. Нарізно, розрізнено, не вкупі. Левенці скакали врозріз між двох таборів, і визначити зразу, на кого вдарять, було неможливо (Панч, Гомон. Україна, 1954, 239); * Образно. Не цвітуть укупі рожа та нарцис: Мудрість і багатство - все ідуть врозріз (Крим., Вибр., 1965, 126).