втлумачувати
ВТЛУМАЧУВАТИ (УТЛУМАЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТЛУМАЧИТИ (УТЛУМАЧИТИ), чу, чиш, док., перех., кому. Роз'яснюючи або неодноразово повторюючи, домагатися правильного розуміння чи засвоєння чого-небудь. - Ти мене зрозумій. Я мушу їхати. Війна скінчилася, і я повинен взятися за свої справи, - втлумачував своє Перчин (Рибак, Час.., 1960, 15); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Шовк., Інженери, 1956. 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втлумачую | втлумачуємо |
2 особа | втлумачуєш | втлумачуєте |
3 особа | втлумачує | втлумачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втлумачуватиму | втлумачуватимемо |
2 особа | втлумачуватимеш | втлумачуватимете |
3 особа | втлумачуватиме | втлумачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втлумачував | втлумачували |
Жіночий рід | втлумачувала | |
Середній рід | втлумачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втлумачуймо | |
2 особа | втлумачуй | втлумачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | втлумачуючи | |
Минулий час | втлумачувавши |