втягнений
ВТЯГНЕНИЙ (УТЯГНЕНИЙ), ВТЯГНУТИЙ (УТЯГНУТИЙ), а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до втягнути і втягти. Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим, втягнутий в очеретину попереднім курцем (Ле, Міжгір'я, 1953, 65); Іде Парко улицею, зігнувся.. Вуси й борідка взялися кригою, шия втягнута в плечі (Вас., І, 1959, 104); Основу військ Директорії, що вступили зараз до Одеси,.. складали селянські маси, втягнені в петлюрівський рух лише виром подій (Смолич, V, 1959, 262).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | втягнений | втягнена | втягнене | втягнені |
Родовий | втягненого | втягненої | втягненого | втягнених |
Давальний | втягненому | втягненій | втягненому | втягненим |
Знахідний | втягнений, втягненого | втягнену | втягнене | втягнені, втягнених |
Орудний | втягненим | втягненою | втягненим | втягненими |
Місцевий | на/у втягненому, втягненім | на/у втягненій | на/у втягненому, втягненім | на/у втягнених |